ORD
10.07.2018 г.
Война в ВР и на таможне. Как Петю «опустили»

В последнее время Петру Алексеевичу все более дерзко показывают его место. Которое, как оказалось, совсем даже и не главное. А так, где-то «в углу, возле параши». Конституционная реформа, еще не принятая, по факту уже действует. Порошенко-президент – уже почти никто. И люди от него, пока тихо, но уходят. Как пишет Чепинога: «”Криси розбігаються з корабля, хоча й спиною до вихода, кланяясь і шаркаючи когтями…”

После демарша Верховной Рады, которая, после ухода фракции БПП вполне себе эффективно продолжила голосование, Порошенко решил запустить слух о том, что он готов на досрочные перевыборы ВР.

Как по мне, Петя блефует. Или свихнулся. Объясню, почему. Роспуск Рады может произойти только по беспределу. Человек, готовый идти по беспределу, должен иметь в руке какие-то силовые козыри, иначе он просто бедный сумасшедший. Какие же силы есть у Петра Алексеевича? Грицак? Ага, особенно учитывая, что еще недавно Порошенко искал в Раде голоса для его снятия. Учитывая то многолетнее унижение, которому подвергал его Порошенко, посылая в СБУ своих “кураторов” из числа мелких решал типа Кононенко или Грановского, или выводя фактически из Грицаковской юрисдикции “К”. Кроме того, будет ли СБУ работать по беспределу на выборах учитывая, к примеру, судьбу Щеголева или Бика? Сомневаюсь. И кто остается у Порошенко? Армия? Ни пойдет на это никто из командования, да и уж точно Запад не позволит. И остается один Гелетей со своим УГО. Но их сил хватит разве что на эвакуацию Петра Алексеевича. 
Я вообще очень сомневаюсь, что какие-либо силовые органы будут работать на выборах по беспределу. Все понимают, что в случае проигрыша легко оказаться в статусе подсудимых. Да и ради кого и чего? Андрей Билецкий писал недавно о том, что власть утратила монополию на насилие. Да, давно утратила. А силовые органы власти утратили ощущение законности и безопасности применения насилия. Не будут они его применять. Будут саботировать.
Казалось бы, так это ж чудесно, значит у нас впервые могут быть честные выборы. Как бы не так.

 

Все постреволюционное время активно развивалась и структурировалась новая сила. Те, кого раньше называли “титушками” окрепли и выросли. И теперь называются “улицей”. Это действительно частные армии. Иногда, принадлежащие олигархам. А иногда самостоятельные. Имеющие своих “генералов”, но не имеющих хозяев, а лишь заказчиков. Подобные самостоятельные “армии” способны в течение суток доставить в любой регион украины 10-15 тысяч обученных и вооруженных бойцов. У них богатая практика, потому что они сами себя финансируют. И для того, чтобы жить, должны искать “подряды” на рейдерство, на отжим чужих урожаев, на платное участие в политических акциях, охрану мероприятий или же срыв мероприятий. Ну и более деликатные занятия. Они делают все. И вот представьте, в какой обстановке при таком раскладе будут проходить выборы? Эти армии будут громить друг друга на каждом избирательном участке. За деньги разных политических сил. При невмешательстве официальных силовиков. И, при таком развитии ситуации, они-то и станут новой властью. Имеющей и монополию на насилие и готовность это насилие применить.
Идти сейчас на незаконный роспуск Рады и незаконные выборы — это поджечь всю страну сразу. Так что, повторюсь, или Порошенко блефует или сошел с ума.

Порошенко, несмотря на «теплую ванну» прихлебателей из АП, не мог не видеть, как его влияние на ситуацию падает. И задумал всерьез наехать на Гройсмана, при этом монополизировав потоки нала на контрабандном направлении. Но, так как поручить это мог только “гениям контрабанды”, вроде Писного, то о предстоящей «спецоперации» против Продана и Гройсман и Продан узнали заранее и предприняли ответные ходы. Прежде всего, привлекли к фактической охране таможенных постов МВД. С соответствующим информационным сопровождением. Чем ответила Банковая в лице СБУ? Жидковато, прямо скажем, ответила. Задержание Осмоловского по давно закрытым делам? Ага, по «ореховой теме», в которой сами “кашники” был в доле, да и засветились на этом же весьма серьезно. Проблема Порошенко в том, что у него остались только чрезвычайно токсичные исполнители. Его личная СБУ – это Фролов, Писный, Коваленко и не менее токсичные и уже смешные проходимцы «Конус» (Кононенко) и Грановский. И даже если бы вдруг они начали действовать честно (ну, это же гипотеза), и умно (это уже фантастика) – то им бы все равно никто не поверил. Никакая армия ботов не сможет вернуть доверия к этим гражданам. А других у Порошенко просто нет.

Порошенко уже проиграл информационную войну. Он проиграл войну кадровую – вокруг него остались исключительные отбросы, которые уже никому просто не нужны и не страшны. Сейчас он начинает проигрывать войну финансовую. Да, отжал много. Да, украл много. Да, «Рошен» на пике. Но готов ли Петр Алексеевич бросить личные деньги, а не чьи-то – ради победы? Нет, конечно. Деньги для Петра Алексеевича важнее чем власть. В чем и заключена причина его поражения. От той же Тимошенко, для которой именно власть являлась всегда главным мотиватором. Петр Алексеевич еще конечно побарахтается. Пока его что-нибудь (или кто-нибудь) сильно не испугает. Здесь или на Западе. И вот тогда он даст деру или «сляжет на больничку». Эти два варианта, на самом деле уже ближе, чем когда-либо.

И, возвращаясь к таможне. Понятно, что накануне выборов никто теневые потоки контрабанды перекрывать не будет. И на таможне вряд ли что-то изменится. Вот что пишет об этом Виктор Трепак:

 

«Вчергове країна спостерігає за активізацією боротьби з контрабандою. Посили, якими супроводжується ця активізація, є абсолютно правильними за своєю суттю – ліквідувати контрабандні схеми і спрямувати тіньові доходи від контрабанди до державного бюджету. А йдеться про колосальні (мільярдні) суми, які замість державної казни осідають у кишенях певної групи осіб. 
Але новій кампанії боротьби з контрабандою притаманне велике лукавство. Річ у тім, що головні «гравці» контрабандних схем (сигарет, нафтопродуктів, товарів відомих брендів тощо) добре відомі усім суб’єктам боротьби з контрабандою і політичному керівництву держави. Понад те, найбільш прибуткові контрабандні схеми добре організовані і «прикриті» згори. Враховуючи, що більшість силових структур, задіяних у боротьбі з контрабандою (СБУ, Державна прикордонна служба, ГПУ), зорієнтовані на Банкову, то політичне прикриття вирахувати не складно. Хоча справедливості ради треба сказати й про те, що ДФС та Нацполіція (міліція) також ніколи не були осторонь цих процесів.
За Януковича контрабандні потоки контролювалися і управлялися з одного центру. Після Революції Гідності у цьому плані нічого принципово не змінилося – за виключенням персоналій. Взагалі упродовж десятиліть політична влада періодично змінювалися, а контрабандні схеми продовжували реалізовуватися. 
Якби на Банковій було справді прийнято рішення «Стоп контрабанді!», то вже б наступного дня основна контрабандна діяльність у країна припинилася. Для того, щоб це сталося, главі держави чи його відповідному представнику (керівнику відповідного силового відомства) достатньо провести усього-на-всього одну зустріч з ключовими фігурами тіньових схем і сказати: «Контрабанди більше не буде!». І її не буде! Бо серйозні багатомільйонні та мільярдні контрабандні схеми (про так звану побутову контрабанду – контрабанду «човників» – ми не говоримо) можуть працювати лише за підтримки відповідних державних структур – тих, які за своїм призначенням покликані запобігати, виявляти, припиняти та розслідувати контрабандні правопорушення (ДФС, Держприкордонслужба, СБУ, ГПУ, Нацполіція). Без їхньої підтримки (прикриття) жодна така схема не проіснує і дня. А тим більше, якщо від керівництва держави їм надійте команда перекрити контрабандні потоки і діяти виключно по закону.
Нещодавно як очевидне неподобство у цій сфері наводився приклад, коли контрабандні нафтопродукти у морі перевантажуються у невеликі судна і у такий спосіб доправляється до берега у пункту свого призначення – для подальшого контрабандного використання. Але це «неподобство» заздалегідь і в момент його здійснення «бачать» як мінімум дві державні служби – прикордонна і служба безпеки. І якщо вони цьому не заважають, то це означає одне – процес перевантаження управляється із згаданого вище центру, а відповідні служби отримали вказівку спостерігати і не бачити (або й того гірше – забезпечити успішність такого процесу). У будь-якому разі команди «Стоп контрабанда!» у даному випадку з Києва не надходила.
Знаючи механізми реалізації контрабандних схем та системи заходів протидії їй, можу стверджувати про те, що у подібних ситуаціях (коли мова дійсно йде про системну схему) ні спецслужба, ні прикордонники, ні інші правоохоронці самостійних рішень не приймають.
Якщо говорити про рушійні сили нинішньої активізації боротьби з контрабандою, то дозволю собі припустити, що ця активізація немає нічого спільного справді з наступом на контрабанду. Вона є видимим проявом серйозного політичного та економічного протистояння головних політико-бізнесових груп: оточення президента (з одного боку) та прем’єр-міністра у союзі з «НФ» (з другого боку). Це – своєрідна реакція на монополізацію контрабандного «ринку» і постійне посилення такої монополізації. У контексті саме цього протистояння слід розглядати обшуки у осіб з близького оточення прем’єр-міністра і керівника ДФС, які вчора у Вінниці провели співробітники Главку «К» СБУ та слідчі ГПУ.
Можна з усією впевненістю прогнозувати, що ця кампанія не матиме істотних успіхів у сенсі ліквідації контрабандних схем та мінімізації контрабандних потоків. Її наслідком буде, хіба що, певною мірою зміна впливів у цій сфері (перерозподіл контрабандного «ринку»). На самій контрабанді активізація боротьби з нею практично не позначиться. Бо зовсім не такою є мета цієї боротьби. До того ж йдеться про великі гроші, про великі спокуси, безпосередньо пов’язані з великою політикою, а отже з найвищим рівнем державної влади.
А щодо висловленої на фоні цієї «боротьби» пропозиції знову криміналізувати контрабанду звичайних товарів (наразі існує кримінальна відповідальність за контрабанду зброї, культурних цінностей, отруйних та сильнодіючих речовин тощо), то вона видається не обґрунтованою. По-перше, це вже було в недалекому минулому і таку відповідальність скасували. По-друге і головне – криміналізація контрабанди абсолютно не вирішує проблеми контрабанди. І це всі добре розуміють. А відповідальність пропонують лише «про людське око» – щоб вчергове «напустити туману» і ввести суспільство в оману. Відповідальність запровадять, а контрабанда залишиться. Бо проблема масштабної контрабанди – не у відсутності кримінальної відповідальності за неї, а у наявності такої влади.»

 

Самое опасное во всей этой ситуации заключается в том, что качающуся лодочку под названием «украинская власть» должен покинуть жирный и трусливый капитан. И, при этом, эту лодочку не слишком расшатать, чтобы в нее не влилась «улица» и не воспользовались москали. Удастся ли это? Зависит в основном от других обитателей властной лодочки. Смогут ли они сделать это быстро и умно. Или же затеют безумную драку всех против всех?

 

Сергей Никонов, «ОРД»

 

 


Fix address: http://ord-ua.com/2018/07/10/vojna-v-vr-i-na-tamozhne-kak-petyu-opustili/