ORD

Человек не терпит насилия!

Вы можете читать нас на следующих доменах:
ord-ua.info ord-ua.biz ord-ua.org

RSS ДПтСУ -Общение коллег

Некоторым руководителям ДПт С и МИНЮСТА очень очень не нравиться, что выкладывается в разделе ,,Общение коллег ДПтС Украины” сотрудниками вверенных им подарделений.Ну что делать господа руководители, что сколько в зеркало не смотри,а рожа ваша остается кривой.Так нечего на зеркало пенять. Все так же и осталось как и было до революции гидности. Некоторые из вас продолжают кормиться с рук криминала, выжимать из подчиненных деньги с зарплат и совершать другие противоправные действия. Не буду спорить отдельные коменты пишут дебилы, но это только отдельные личности, поэтому не стоит вам лишать себя удовольствия и почитать про себя что думают о вас ваши подчиненные.А остальным общаемся на здоровье

Версия для печати

 

 

Комментировать

Комментарии - страница 924

12.02.2019 16:05 Бондаренку Лёше

Как можно таким быть пидарасом чтобы писали про тебя такое дерьмо. Позор тебе шляпа


12.02.2019 16:05 Караваю

Каравай тебя всю жизнь чмом считали таким и останешься.


12.02.2019 16:07 Бондаренку Караваю

Да потому что пидар редкой породы. Это знают все. Еще когда был ЦА он уже тогда пропидарасился. Гандона видно из далека, только дай власть.


12.02.2019 16:08 Караваю-Снегирю- Лёлику Бондаренко

Твой кент Нечипеля и то порядочней тебя, коняка ты непривязанная. О нем хоть не пишут… А ты, сука, звезда ОРД. И чем же ты заслужил такую славу??? Все очень просто: постоянные поборы от начальников колоний (СИЗО) в виде бабла, талонов на бензин, вискаря и ширпотреба и т.д. Ты пидарша и вымогатель толкаешь людей на преступление, пытаясь угодить шайке харьковских уродов. Себя ты тоже не обижаешь, кроишь потихоньку, ведь ты же крыса по натуре, давно тебя знаю. Но когда нибудь всему приходит конец и ты это чувствуешь, чучело ты малохольное. Будешь на зоне своими петушиными наколками красоваться. Остановись, хоть про семью подумай гребень. Устали уже все от ваших поборов, не будут люди молчать уже, хватит и рисковать не будут тоже. Надеюсь ты понимаешь настроение масс. А затролить всех не получится, так как писать здесь о тебе будут все больше и больше, людям есть чего сказать…


12.02.2019 16:09 Караваю- Снегирю

Боярчук и Чабанюк два пиздолиза Лёлика они за миску похлёбки и за возможность работать в АДу мать родную продадут, того в своё время выгнал с Ровеской управы Адамец а того с Херсонской управы Луговской потому что парашники никому не нужны вот они и подъедаются у каравая.


12.02.2019 16:12 Боярчук

Хвтить падлюки гнать на чесного і порядного офіцера, він мене між іньшим забрав до Києва побачив в мені неаби якого керівника і я так само на всіх посрав


12.02.2019 18:59 биолог

Біоло́гія (дав.-гр. βίοσ — життя, дав.-гр. λόγος — слово; наука) — система наук, що вивчає життя в усіх його проявах й на всіх рівнях організації живого, про живу природу, про істот, що заселяють Землю чи вже вимерли, їхні функції, розвиток особин і родів, спадковість, мінливість, взаємини, систематику, поширення на Землі; про зв’язки істот та їхні зв’язки з неживою природою. Біологія встановлює загальні закономірності, властиві життю в усіх його проявах.

Ротавірусна інфекція Сенполія Сонечко (Harmonia axyridis) Вивірка (Sciurus) або білка

Зміст 1 Історія становлення і розвитку 2 Завдання біології і огляд основних проблем 3 Біологічні дисципліни 4 Дослідження біології 4.1 Методи дослідження 4.2 Цитологія 4.3 Генетика 4.4 Екологія 4.5 Біологічна класифікація 5 Біологічна безпека 6 Див. також 7 Царства 8 Примітки 9 Література 10 Посилання Історія становлення і розвитку Термін «біологія» вперше вжив 1797 р. німецький професор анатомії Теодор Руз (1771–1803), пізніше 1800 р. термін застосував професор Дерптського університету Фрідріх Бурдах (1776–1847), а 1802 р. — Жан Батист Ламарк (1744–1829) Лудольф Тревіранус[en] (1779–1864)[1].

Біологія як наука постала, коли людина почала пізнавати довкілля, у зв’язку з матеріальними умовами життя суспільства, розвитком виробничих стосунків, медицини, практичних потреб людини.

Нарівні з фізикою, хімією, математикою біологія належить до природничих наук, предметом вивчання яких є природа. У процесі поступового розвитку й збагачування новими фактами біологія перетворилася в комплекс наук, що досліджує закономірності, властиві істотам із різних боків. Деякі з цих наук представляють самостійні дисципліни — анатомія, фізіологія, гістологія, біохімія, мікробіологія тощо. Сучасна біологія — це складний високо-диференційований комплекс фундаментальних і прикладних досліджень живої природи, яка має чимало біологічних дисциплін, що спеціалізуються на вивченні структурно-функційних особливостей певних організмів. Теоретичний фундамент біології заклало еволюційне вчення Дарвіна, клітинна теорія Шванна і целюлярна патологія Рудольфа Вірхова.

Людина віддавна, від доісторичних часів, жила поряд з іншими істотами. Ще більше ознайомилась вона з ними, коли почала культивувати рослини і одомашнювати тварин. У міру освоєння рослинного і тваринного світу розвивались і поглиблювались знання людини. З поверхових і часто неточних уявлень про природу поступово формувались певніші й точніші знання. Пам’ятки давніх культур: китайської, індійської, Афіно-вавилонської, єгипетської, грецької — свідчать про те, що ще задовго до початку нашої ери було нагромаджено значний емпіричний матеріал у галузі біології. Нарівні з практичними питаннями, важливими для сільського господарства і медицини, давні природознавці-мислителі (Геракліт, Демокрит, Гіппократ та ін.) намагались розв’язати і низку загально-біологічних питань, зокрема тих, що стосуються походження й еволюції істот. Важливу значність для розвитку біології мали твори Арістотеля (384—322 до н. е.).

Перші систематичні спроби пізнання живої природи здійснили античними лікарі й філософи (Гіппократ, Арістотель, Теофраст, Гален). Їхні праці, продовжено в добу Відродження, саме вони започаткували ботаніку й зоологію, а також анатомію і фізіологію людини (Андреас Везалій і ін.). У 17 — 18 сторіччях у біологію проникають експериментальні методи. На основі кількісних вимірів і застосування законів гідравліки було відкрито механізм кровообігу (Вільям Гарвей, 1628). Винахід мікроскопа розсунув границі відомого світу істот, поглибив уявлення про їхню будову. Одне з головних досягнень цієї доби — створення системи класифікації рослин і тварин (Карл Лінней, 1735). Воднораз переважали умоглядні теорії про розвиток і властивості істот (самозародження, преформації тощо).

У 19 сторіччі в результаті різкого збільшення кількості біологічних досліджень (нові методи, експедиції в тропічні й малодоступні райони Землі та ін.), нагромадження і диференціації знань сформувалося багато спеціальних біологічних наук. Так, у ботаніці і зоології з’являються розділи, які вивчають окремі систематичні групи, розвиваються ембріологія, гістологія, мікробіологія, палеонтологія, біогеографія тощо. Серед досягнень біології клітинна теорія (Теодор Шванн, 1839), відкриття закономірностей спадковості (Грегор Мендель, 1865). До фундаментальних змін у біології призвело еволюційне вчення Чарльза Дарвіна (1859).

Біології 20 сторіччя властиві дві взаємозалежні тенденції. З одного боку, сформувалося уявлення про якісно різні рівні організації живої природи: молекулярний (молекулярна біологія, біохімія й інші науки, які поєднують поняттям фізико-хімічна біологія), клітинний (клітинна біологія), рівень організмів (анатомія, фізіологія, ембріологія), популяційно-видовий (екологія, біогеографія). Із другого боку, прагнення до цілісного, синтетичного пізнання живої природи призвело до поступу наук, які вивчають певні властивості живої природи на всіх структурних рівнях її організації (генетика, систематика, еволюційне вчення тощо). Разючих успіхів від 1950-х років досягла молекулярна біологія, яка розкрила хімічні основи спадковості (будова ДНК, генетичний код, матричний принцип синтезу біополімерів). Учення про біосферу (В. І. Вернадський) розкрило масштаби геохімічної діяльності живих організмів, їхній нерозривний зв’язок із неживою природою. Практичну значність біологічних досліджень і методів (а також генної інженерії, біотехнології) для медицини, сільського господарства, промисловості, розумного використання природних ресурсів й охорони природи та проникнення в ці дослідження ідей і методів точних наук висунули біологію в середині 20 століття на передові рубежі природознавства.

Завдання біології і огляд основних проблем Завданням біології є всебічне вивчання всієї сукупності організмів як сучасних, так і викопних. Кількість сучасних видів організмів сягає близько 2 млн, серед яких понад 1,5 млн тварин. Приблизно стільки ж відомо викопних видів. Біологи досліджують будову рослин і тварин, їхні життєві функції, спосіб життя та поширення на Землі, їхній історичний розвиток і значимість, шляхи використання тощо. Ці дослідження дають можливість щонайбільше й раціональніше використовувати в інтересах людини корисні форми й усе успішніше знищувати шкідливі.

Питання про історичний розвиток органічного світу й походження людини є одними з найважливіших в сучасній біології; вони завжди стояли в центрі боротьби між матеріялізмом та ідеалізмом. Саме розділ біології, що осягає ці питання, зазнавав і зазнає сильних нападок із боку реакційних сил в біології.

Біологія нині — складна система наукових дисциплін, кожна з яких має свої завдання, свої методи й об’єкти дослідження.

Увесь світ організмів, залежно від ступеня їхньої спорідненості, поділяють на певні групи: типи, класи, ряди, родини, роди, види. Розподіл організмів по групах, або їхню класифікацію, здійснює систематика. Основоположником наукової систематики був К. Лінней.

Поділ біології на окремі наукові дисципліни визначають передусім місцем організмів у системі. Своєрідні особливості рослинних і тваринних організмів зумовили насамперед диференціацію двох основних галузей біології — ботаніки, що всебічно вивчає рослини, і зоології — науки про тварин. Чимало розділів ботаніки і зоології нині є самостійними науками. Наприклад, з ботаніки виокремились науки: про бактерії — бактеріологія, про водорості — альгологія, про гриби — мікологія, про імшедь — ліхенологія, про мохи — бріологія та ін. У XX ст. розвинулась вірусологія. Зоологію також поділяють на низку наук, кожна з яких вивчає певну групу тварин. Так, одноклітинних вивчає протозоологія, паразитичні черви — гельмінтологія, раків — карцинологія, павуків — арахнологія, комах — ентомологія, молюсків — малакологія, риб — іхтіологія, земноводяних — батрахологія, плазунів — герпетологія, птахів — орнітологія, ссавців — мамаліологія (теріологія). Крім того, розрізняють ще гідробіологію — науку, що вивчає життя організмів у водному середовищі, паразитологію — науку про паразитичні організми та боротьбу з ними.

Будову організмів та її зміни в індивідуальному й історичному розвитку досліджує морфологія, яка є базою для розвитку інших біологічних наук. Для вивчення внутрішньої будови організмів морфологія користується методом розтинів та зрізів, тому цей її розділ відомий ще під назвою анатомії. Застосування порівняльного аналізу внутрішніх структур уможливило здійснити низку важливих узагальнень. Без порівняльної анатомії неможливе розв’язання такої важливої проблеми, як еволюція органічного світу.

Мікроскопічне дослідження найтоншої будови тіла організмів, недоступної для голого людського ока, здійснює наука про тканини — гістологія. Рівнобіжно з порівняльною анатомією розвинулась порівняльна гістологія. Мікроскопічне дослідження будови клітин привело до розвитку клітинної біології — науки про будову, хімічний склад, фізіологічні властивості та розвиток цієї основної структурної одиниці істот.

Морфологічні науки тісно переплітаються з фізіологією, яка вивчає життєві функції організмів, тобто процеси їхньої життєдіяльності (рух, харчування, дихання, кровообіг, виділення, передавання нервового збудження тощо). З фізіологією споріднена біохімія, або фізіологічна хімія, яка досліджує хімічні процеси, що лежать в основі обміну речовин, провадить хімічний аналіз тканин та різних виділень організму.

Взаємини і взаємодію організму та довкілля вивчає екологія. Важливим її розділом є ценологія, яка вивчає біоценози. З даних екології і ценології виходить у своїх висновках біогеографія, яку поділяють на фітогеографію (географія рослин) і зоогеографію (географія тварин).

Індивідуальний розвиток організмів (онтогенез) поділяють на два етапи — ембріональний (зародковий) і постембріональний (післязародковий). Закономірності ембріонального розвитку вивчає ембріологія, яку, природно, поділяють на ембріологію рослин та ембріологію тварин і людини. Питання спадковості й мінливості організмів досліджує генетика.

Еволюційне вчення, або дарвінізм, осягає як загальні закономірності еволюції організмів, так і чинники історичного (філогенетичного) й індивідуального розвитку тварин і рослин. Конкретні шляхи історичного розвитку, спорідненість різних систематичних груп організмів — їхню філогенію вивчає філогенетика. Вельми важливе значення для виявляння спорідненості організмів має палеонтологія, яка досліджує викопних рослин (палеоботаніка) і викопних тварин (палеозоологія) та їхній розвиток протягом усіх геологічних часів. Саме вона дозволяє на підставі документальних даних — скам’янілих залишків викопних організмів — відтворити реальну картину еволюції органічного світу, послідовні етапи розвитку життя на Землі.

Аналізуючи складні біологічні явища треба розглядати їх у тісному зв’язку з процесами, що відбуваються в неживій природі. Тому Б. широко користується послугами фізики, хімії, геології та ін. природничих наук. Вивчання фізичних закономірностей у біологічних явищах, зокрема впливу радіоактивних речовин на організми, привело до виникнення нових розділів Б. — біофізики та радіобіології.

Біологічні дисципліни Акарологія — наука про кліщів, розділ зоології. Альгологія — наука про водорості, розділ ботаніки. Анатомія — збірна група розділів біології, які вивчають структуру організмів або їхніх частин на рівні вище клітинного. Антропологія — біологічна наука, що вивчає тілесну природу людини, її походження і подальший розвиток. Арахнологія — наука про павукоподібних, розділ зоології. Бактеріологія — розділ мікробіології, що вивчає будову, життя і властивості бактерій. Батрахологія — наука про земноводних, розділ зоології. Біогеографія — наука, що вивчає закономірності географічного поширення тварин і рослин та їхніх угруповувань, а також характер фауни і флори окремих територій. Біогеологія — науковий напрям, який досліджує роль організмів в утворенні та розвитку земної кори. Біогеофізика — галузь геофізики, яка досліджує фізичні процеси, пов’язані з життям, зокрема — вивчення закономірностей міграції радіоактивних ізотопів в природних біоценозах. Біогеохімія — галузь геохімії, що вивчає геохімічні процеси, які відбуваються в біосфері за участю організмів, зокрема розглядає роль організмів у процесах міграції, розподілу, розсіяння і концентрації хімічних елементів у земній корі, виявляє геохімічні провінції. Біогеоценологія — наука, що вивчає будову та функціонування комплексів живої і неживої природи — біогеоценози та біогеосферу в цілому. Біоінженерія — галузь біології та медицини, що займається свідомим внесенням змін до живі організми для управління їхніми властивостями. Біоінформатика — область обчислювальної біології, що застосовує машинні алгоритми і статистичні методи для аналізу великих наборів біологічних даних. Біологія океану — наука, розділ біології і океанології, що вивчає життя морських організмів (біоти) і їхні екологічні взаємодії. Біологія розвитку — розділ біології, що вивчає причинні механізми і рушійні сили індивідуального розвитку (онтогенезу) організмів тварин і рослин. Біометрія — сукупність методів математичного опрацювання даних, одержаних при вимірюванні тіла або окремих органів організмів. Біомеханіка — наука, котра вивчає на основі ідей та методів механіки властивості біологічних об’єктів. Біоніка — використання біологічних методів та структур для розробки інженерних рішень та технологічних методів. Біосеміотика — наука, що досліджує властивості знаків та знакових систем (знакові процеси) в живих системах. Біоспелеологія — розділ біології, що займається вивченням організмів, що мешкають у печерах. Біофізика — галузь науки, яка вивчає фізичні та фізико-хімічні явища зародження, формування, життедіяльність, відтворення життя на всіх рівнях, починаючи з молекул, клітин, органів та тканин, закінчуючи організмами та біосфери в цілому. Біохімія — наука про хімічний склад організмів та їхніх складових частин та про хімічні процеси, що протікають в організмах. Біоценологія — розділ екології, що вивчає біоценози, їх виникнення, походження й розвиток, будову й розподіл в просторі й часі, взаємовідношення з довкіллям та між собою як самих біоценозів, так і їхніх окремих компонентів. Ботаніка — розділ біології, що вивчає рослини, гриби і водорості. Ботанічна географія — наука про закономірності географічного розповсюдження рослинного покрову в зв’язку з рельєфом, кліматом, ґрунтами та іншими складовими ландшафту. Бріологія — наука, що вивчає мохоподібні (мохи та печіночники). Валеологія — науково-навчальна дисципліна, що займається вивченням формування та збереження здоров’я. Вікова анатомія — наука, що вивчає зміни в будові тіла в онтогенезі. Вірусологія — галузь науки, яка вивчає властивості вірусів людини, тварин, рослин, бактерій, грибів. Гельмінтологія — наука, яка вивчає гельмінтів (паразитуючих червів), хвороби, які вони викликають та міри боротьби з ними, розділ зоології. Генетика — це наука про гени, спадковість та варіативність організмів. Геронтологія — наука, що вивчає закономірності старіння живих істот. Герпетологія — наука, що вивчає плазунів, розділ зоології. Гідробіологія — комплексна біологічна наука, яка вивчає населення гідросфери. Гістологія — розділ біології, що вивчає будову тканин живих організмів. Глікобіологія — розділ біології, що вивчає хімічний та біохімічний склад, а також інші аспекти вуглеводів і вуглеводних сполук (особливо глікопротеїнів). Дендрологія — розділ ботаніки, що вивчає деревні рослини (дерева, чагарники). Еволюційна біологія — галузь біології, що вивчає походження видів, їхні зміни, розділення і виникнення біорізноманіття. Екологія — один з розділів біології, який досліджує взаємовідносини між біотичними та соціальними цілісностями та їхнім середовищем. Ембріологія — розділ біології розвитку (онтогенезу), що вивчає ембріональний період онтогенезу, тобто ембріони різних видів тварин, їхню анатомію й фізіологію, закономірності їхнього росту, розвитку і дозрівання, патології та аномалії ембріонів. Ендокринологія — наука про будову та функції залоз внутрішньої секреції (ендокринних залоз); про речовини, що ними виробляються (гормони) та їхню дію на організм людини (або тварини). Ентомологія — наукова дисципліна, що вивчає комах. Інколи це означення набуває ширшого змісту і включає в себе також вивчення інших наземних членистоногих, таких як павуки, скорпіони та кліщі. Етологія — польова дисципліна зоології, що вивчає поведінку тварин. Зоологія — це біологічна дисципліна, що вивчає тварин та їхні взаємозв’язки з довкіллям. Імунологія — галузь біомедичних наук, що покриває вивчення всіх аспектів імунної системи всіх організмів. Іхтіологія — наука про риб, розділ зоології. Карцинологія — наука, що вивчає ракоподібних, розділ зоології. Клітинна біологія — розділ біології, що вивчає структурно-функціональну організацію прокаріотичних та еукаріотичних клітин. Космічна біологія — біологічна наука, або розділ біології, що вивчає можливість існування живих організмів у космосі та на інших планетах крім Землі. Ксенобіологія — наука про форми життя позаземного походження. Ліхенологія — наука, яка досліджує лишайники як особливу групу комплексних організмів, тіла яких складаються з гриба та водорості, але мають свої тільки для них характерні структурні та функціональні властивості. Малакологія — наука, що вивчає молюсків, розділ зоології. Математична та теоретична біологія — наука, що вивчає закономірності функціонування живого, намагається формально їх описати. Мікологія — наука, яка досліджує гриби як особливу групу організмів, що становлять самостійне царство живої природи. Мікробіологія — розділ біології, що займається вивченням мікроорганізмів, головним чином вірусів, бактерій, грибків, одноклітинних водоростей і найпростіших. Молекулярна біологія — галузь науки, яка вивчає біологічні процеси на рівні біополімерів — нуклеїнових кислот і білків та їхніх надмолекулярних структур. Морфологія — форма та структура організму. Нейробіологія — наука, що вивчає будову, функціонування, розвиток, генетику, біохімію, фізіологію, і патологію нервової системи. Орнітологія — наука про птахів, один з розділів зоології. Остеоло́гія — наука, яка вивчає будову та функції кісток, а також пов’язаних з ними структур. Палеоботаніка — досліджує викопні рослини та їхній розвиток протягом усіх геологічних часів. Палеозоологія — досліджує викопних тварин та їхній розвиток протягом усіх геологічних часів. Палеонтологія — наука, яка вивчає вимерлі організми, намагається реконструювати по знайдених останках їхній зовнішній вигляд. Паразитологія — наука, що вивчає паразитичні організми та боротьбу з ними, розділ зоології. Протозоологія — наука, що вивчає одноклітинних, розділ зоології. Птеридологія — наука про папоротеподібні. Радіобіологія — наука, що вивчає вплив радіоактивних речовин на організми. Систематика — наука про різноманіття живих організмів, завданням якої є опис і упорядковування різноманітних існуючих і вимерлих видів, їхній розподіл. Системна біологія — міждисциплінарна наука про життя. Синтетична біологія — наука, метою якої є створення та вивчення біологічних систем, що не існували раніше. Тератологія — наука про природжені аномалії організмів. Теріологія — наука про ссавців, один з розділів зоології. Токсикологія — наука, що вивчає отруйні, токсичні та шкідливі речовини, потенційну небезпеку для їхнього впливу на організми та екосистеми. Фізіологія — наука, що вивчає органи, системи органів та життєві функції всього організму. Фізіологія грибів — наука, що вивчає процеси життєдіяльності грибів. Фізіологія рослин — наука, що вивчає всі процеси діяльності та функції рослинного організму, їхні взаємозв’язки та зв’язки з навколишнім оточенням. Фізіологія тварин і людини — галузь науки, яка вивчає механізми і закономірності всіх проявів життєдіяльності організму, його органів, тканин, клітин та субклітинних утворень, використовуючи для вивчення й пояснення цих проявів методи й поняття фізики, хімії, математики й кібернетики. Філогенетика — область біологічної систематики, що займається ідентифікацією і проясненням еволюційних взаємин серед різних видів життя на Землі, як сучасних, так і вимерлих. Ценологія — наука, що вивчає біоценози. Цитологія — розділ біології, що вивчає живі клітини, їхні органоїди, будову, функціонування, процеси клітинного розмноження, старіння та смерті. Дослідження біології Методи дослідження До біологічних методів дослідження відносять:

Метод спостереження — є основою морфологічних наук, використовується, як на мікроскопічному, так і макроскопічному рівнях. Сутність методу полягає у встановленні індивідуальності об’єкта, що досліджується, без штучного втручання до його процесів життєдіяльності. Зібрана інформація використовується для подальшого дослідження. Порівняльний метод — використовується для порівняння об’єкта дослідження з подібними об’єктами чи процесами. Він дозволяє відкривати нові види живих істот та класифікувати їх, детально аналізуючи схожі та відмінні риси порівняно з близькими до них формами. Експериментальний метод — використовується для вивчення об’єктів чи процесів у спеціально створених штучних умовах. На відміну від методу спостереження, експериментальний метод передбачає навмисне втручання експериментатора у природу, що дозволяє встановити наслідки від впливу тих, чи інших факторів на об’єкт дослідження. Метод може застосовуватись як у природних умовах, так і лабораторних. Моніторинг — це метод постійного спостереження за станом окремих біологічних об’єктів, перебігом певних процесів в окремих екологічних системах, або у біосфері в цілому. Моделювання — це метод демонстрації та дослідження певних процесів, явищ або організмів за допомогою їхньої спрощеної імітації. Він дає можливість вивчати об’єкти та процеси, котрі складно чи неможливо відтворити експериментально, або безпосередньо спостерігати. Статистичний метод — метод оснований на статистичній обробці кількісного матеріалу, зібраного у результаті інших досліджень (спостережень, експериментів, моделювань), що дозволяє його всебічно проаналізувати та встановити певні закономірності. Цитологія Докладніше: Цитологія

Розріз тваринної клітини Цитоло́гія (грец. κύτος — «вмістилище», тут: «клітина» і грец. λόγος — «вчення», «наука») — розділ біології, що вивчає живі клітини, їхні органоїди, будову, функціонування, процеси клітинного розмноження, старіння та смерті.

Генетика Докладніше: Генетика Гене́тика (грец. Γενητως — що походить від когось) — наука про закони і механізми спадковості та мінливості. Залежно від об’єкта дослідження класифікують генетику

рослин; тварин; мікроорганізмів; людини та інші. Залежно від використовуваних методів — наука про генетику, екологічну генетику та інші. Ідеї та методи генетики грають важливу роль в медицині, сільському господарстві, мікробіологічної промисловості і, а також в генетичній інженерії.

Генетика як наука з’явилася не дуже давно. У 1865 році Грегор Мендель опублікував доповідь «Досліди над рослинними гібридами», з цього і прийнято вважати початок науки генетики, а Грегора Менделя за це прозвали «Батьком генетики».

Екологія Докладніше: Екологія Еколо́гія (грец. Οικος — будинок, житло, господарство, місце проживання, батьківщина і грец. λόγος — поняття, вчення, наука) — наука про відносини живих організмів і їхніх спільнот між собою і з довкіллям. Термін вперше запропонував німецький біолог Ернст Геккель у 1866 році в книзі «Загальна морфологія організмів».

Взаємний симбіоз риби з роду Amphiprion, що живуть серед щупалець тропічних актиній. Територіальна риба захищає її від анемони, що харчуються актинією, і в свою чергу, уїдливі щупальця анемони захищають рибу-клоуна від хижаків. Екологія як наука стала дуже популярна в наш час, у зв’язку з погіршенням довкілля.

Об’єкти дослідження екології — в основному, системи вище рівня окремих організмів: популяції, біоценози, екосистеми, а також вся біосфера. Предмет вивчення — організація і функціонування таких систем.

Головне завдання прикладної екології — розробка принципів раціонального використання природних ресурсів на основі сформульованих загальних закономірностей організації життя.

Методи досліджень в екології підрозділяються на

польові; історичні; експериментальні; метод порівняння; метод моделювання. Польові методи являють собою спостереження за функціонуванням організмів у їхньому природному середовищі існування.

Історичний метод допомагає на основі даних про сучасний органічний світ та його минуле, пізнати процеси розвитку живої природи.

Експериментальні методи включають в себе варіювання різних факторів, що впливають на організми, по виробленій програмі в стаціонарних лабораторних умовах.

Метод порівняння дає змогу виявити загальні закономірності в будові і життєдіяльності різних організмів.

Методи моделювання дозволяють прогнозувати розвиток різних процесів взаємодії живих систем між собою і з їхнім довкіллям.

Біологічна класифікація Докладніше: Біологічна класифікація Біологі́чна класифіка́ція — наукова дисципліна, в завдання якої входить розробка принципів класифікації живих організмів і практичне застосування цих принципів до побудови системи. Під класифікацією тут розуміється опис і розміщення в системі всіх живих і вимерлих організмів.

Біологічна безпека Докладніше: Біологічна безпека Біологі́чна безпе́ка — це збереження функціонування живих систем, їхньої цілісності, біологічних функцій, взаємозв’язків з іншими системами, запобігання широкомасштабної втрати біологічної цілісності, яка може мати місце в результаті інтродукції видів в екосистеми, забруднення довкілля (води, ґрунту, повітря) тощо.

Див. також Біологія у сестринських Вікіпроектах wikt: Означення у Вікісловнику? q: Цитати у Вікіцитатах? П: Проект «Біологія» CMNS: Біологія у Вікісховищі? Біологічна класифікація Біотехнологія Червона книга Царства

Тварини (корова)

Рослини (пшениця)

Гриби (зморшок їстівний)

Гетероконти/Хромісти (Fucus serratus)

Бактерії (Gemmatimonas aurantiaca (- = 1 Micrometer))

Археї (Галобактерії)

Віруси (Gamma phage)

Примітки Медична біологія / За ред. В. П. Пішака, Ю. І. Бажори. Підручник. — Вінниця: НОВА КНИГА, 2004. — 656 с: іл. ISBN 966-7890-35-X Література Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. Гродзинський Д. М. Біологія // [1] Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — С. 24—25. — ISBN 966-02-2682-9. Біологічний словник : 2-е вид. / за редакцією академіка АН УРСР К. М. Ситника, члена-кореспондента АН УРСР В. О. Топачевського. — К.: Головна редакція УРЕ, 1986. — 680 стор., іл. — 27 000 пр. Біологія: навчальний посібник / З. Д. Воробець, О. Я. Чупашко, Л. М. Сергієнко, О. С. Корчинська. — Київ: Знання, 2010 . — 436 с. — ISBN 978-966-346-721-4 Латинська мова та основи біологічної термінології: підручник / Н. Г. Ревак, В. Т. Сулим, О. Ю. Назаренко. — Л. : Видавництво ЛНУ ім. І. Франка, 2014. — 406 с. Словник української біологічної термінології / НАН України, Ін-т української мови, Ком. наук. термінології. — К. : КММ, 2012. — 744 с. Дарвін Ч. Походження видів. К.—X., 1949. Тімірязєв К. А. Вибрані твори. В 4 т. К.—X., 1949. Ламарк Ж.-Б. Философия зоологии, т. 1 — 2. Пер. с франц. М.—Л., 1935—37.(рос.) Мечников И. И. Избранные биологические произведения. М., 1950.(рос.) King, T. J. & Roberts, M. B. V.(1986). Biology: A Functional Approach. Thomas Nelson and Sons. ISBN 978-0-17-448035-8. Mazzarello, P (1999). «A unifying concept: the history of cell theory». Nature Cell Biology 1: E13-E15. doi:10.1038/8964 (англ.) Посилання Вікіпідручник має більше інформації на тему Біологія У Вікісловнику є сторінка біологія. Біологія Фармацевтична енциклопедія Перша декада ХХІ століття у біології. (англ.) PLOS Biology — науковий біологічний журнал некомерційної організації PLOS (Public Library of Science). Ліцензія Creative Commons Attribution (CC-BY). (англ.) Current Biology — науковий журнал з проблем біологічних досліджень. П: Портал «Біологія» П: Портал «Іхтіологія»

[показати]пор Біологія [показати]пор Розділи біології Перегляд цього шаблону Тематичні сайти Quora · Quora Словники та енциклопедії Енциклопедія сучасної України · Енциклопедія наукової фантастики · BabelNet · Britannica (онлайн) · Encyclopædia Universalis · Treccani · Швейцарський історичний Нормативний контроль GND: 4006851-1 · LCCN: sh85014203 · NDL: 00570263 · NKC: ph114166 [показати]пор Елементи природи Перегляд цього шаблону Тематичні сайти Quora · Quora Словники та енциклопедії Енциклопедія сучасної України · Енциклопедія наукової фантастики · BabelNet · Britannica (онлайн) · Encyclopædia Universalis · Treccani · Швейцарський історичний Нормативний контроль GND: 4006851-1 · LCCN: sh85014203 · NDL: 00570263 · NKC: ph114166 Категорії: Природничі наукиБіологія Навігаційне меню Ви не увійшли до системиОбговоренняВнесокСтворити обліковий записУвійтиСтаттяОбговоренняЧитатиНеперевірені зміниРедагуватиРедагувати кодПереглянути історіюПошук

Пошук у Вікіпедії Головна сторінка Поточні події Нові редагування Нові сторінки Випадкова стаття Участь Портал спільноти Кнайпа Довідка Пожертвування Інструменти Посилання сюди Пов’язані редагування Спеціальні сторінки Постійне посилання Інформація про сторінку Елемент Вікіданих Цитувати сторінку Статистика відвідувань Друк/експорт Створити книгу Завантажити як PDF Версія до друку В інших проектах Вікісховище Вікіцитати

Іншими мовами Беларуская Български Qırımtatarca English Polski Română Русский Р усиньскый ייִדיש Ще 203 Редагувати посилання Цю сторінку востаннє відредаговано о 09:55, 22 січня 2019. Текст доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike; також можуть діяти додаткові умови. Детальніше див. Умови використання. Політика конфіденційностіПро ВікіпедіюВідмова від відповідальностіЗворотний зв’язокРозробникиКукиМобільний вигляд


12.02.2019 19:00 биолог

Біоло́гія (дав.-гр. βίοσ — життя, дав.-гр. λόγος — слово; наука) — система наук, що вивчає життя в усіх його проявах й на всіх рівнях організації живого, про живу природу, про істот, що заселяють Землю чи вже вимерли, їхні функції, розвиток особин і родів, спадковість, мінливість, взаємини, систематику, поширення на Землі; про зв’язки істот та їхні зв’язки з неживою природою. Біологія встановлює загальні закономірності, властиві життю в усіх його проявах.

Ротавірусна інфекція Сенполія Сонечко (Harmonia axyridis) Вивірка (Sciurus) або білка

Зміст 1 Історія становлення і розвитку 2 Завдання біології і огляд основних проблем 3 Біологічні дисципліни 4 Дослідження біології 4.1 Методи дослідження 4.2 Цитологія 4.3 Генетика 4.4 Екологія 4.5 Біологічна класифікація 5 Біологічна безпека 6 Див. також 7 Царства 8 Примітки 9 Література 10 Посилання Історія становлення і розвитку Термін «біологія» вперше вжив 1797 р. німецький професор анатомії Теодор Руз (1771–1803), пізніше 1800 р. термін застосував професор Дерптського університету Фрідріх Бурдах (1776–1847), а 1802 р. — Жан Батист Ламарк (1744–1829) Лудольф Тревіранус[en] (1779–1864)[1].

Біологія як наука постала, коли людина почала пізнавати довкілля, у зв’язку з матеріальними умовами життя суспільства, розвитком виробничих стосунків, медицини, практичних потреб людини.

Нарівні з фізикою, хімією, математикою біологія належить до природничих наук, предметом вивчання яких є природа. У процесі поступового розвитку й збагачування новими фактами біологія перетворилася в комплекс наук, що досліджує закономірності, властиві істотам із різних боків. Деякі з цих наук представляють самостійні дисципліни — анатомія, фізіологія, гістологія, біохімія, мікробіологія тощо. Сучасна біологія — це складний високо-диференційований комплекс фундаментальних і прикладних досліджень живої природи, яка має чимало біологічних дисциплін, що спеціалізуються на вивченні структурно-функційних особливостей певних організмів. Теоретичний фундамент біології заклало еволюційне вчення Дарвіна, клітинна теорія Шванна і целюлярна патологія Рудольфа Вірхова.

Людина віддавна, від доісторичних часів, жила поряд з іншими істотами. Ще більше ознайомилась вона з ними, коли почала культивувати рослини і одомашнювати тварин. У міру освоєння рослинного і тваринного світу розвивались і поглиблювались знання людини. З поверхових і часто неточних уявлень про природу поступово формувались певніші й точніші знання. Пам’ятки давніх культур: китайської, індійської, Афіно-вавилонської, єгипетської, грецької — свідчать про те, що ще задовго до початку нашої ери було нагромаджено значний емпіричний матеріал у галузі біології. Нарівні з практичними питаннями, важливими для сільського господарства і медицини, давні природознавці-мислителі (Геракліт, Демокрит, Гіппократ та ін.) намагались розв’язати і низку загально-біологічних питань, зокрема тих, що стосуються походження й еволюції істот. Важливу значність для розвитку біології мали твори Арістотеля (384—322 до н. е.).

Перші систематичні спроби пізнання живої природи здійснили античними лікарі й філософи (Гіппократ, Арістотель, Теофраст, Гален). Їхні праці, продовжено в добу Відродження, саме вони започаткували ботаніку й зоологію, а також анатомію і фізіологію людини (Андреас Везалій і ін.). У 17 — 18 сторіччях у біологію проникають експериментальні методи. На основі кількісних вимірів і застосування законів гідравліки було відкрито механізм кровообігу (Вільям Гарвей, 1628). Винахід мікроскопа розсунув границі відомого світу істот, поглибив уявлення про їхню будову. Одне з головних досягнень цієї доби — створення системи класифікації рослин і тварин (Карл Лінней, 1735). Воднораз переважали умоглядні теорії про розвиток і властивості істот (самозародження, преформації тощо).

У 19 сторіччі в результаті різкого збільшення кількості біологічних досліджень (нові методи, експедиції в тропічні й малодоступні райони Землі та ін.), нагромадження і диференціації знань сформувалося багато спеціальних біологічних наук. Так, у ботаніці і зоології з’являються розділи, які вивчають окремі систематичні групи, розвиваються ембріологія, гістологія, мікробіологія, палеонтологія, біогеографія тощо. Серед досягнень біології клітинна теорія (Теодор Шванн, 1839), відкриття закономірностей спадковості (Грегор Мендель, 1865). До фундаментальних змін у біології призвело еволюційне вчення Чарльза Дарвіна (1859).

Біології 20 сторіччя властиві дві взаємозалежні тенденції. З одного боку, сформувалося уявлення про якісно різні рівні організації живої природи: молекулярний (молекулярна біологія, біохімія й інші науки, які поєднують поняттям фізико-хімічна біологія), клітинний (клітинна біологія), рівень організмів (анатомія, фізіологія, ембріологія), популяційно-видовий (екологія, біогеографія). Із другого боку, прагнення до цілісного, синтетичного пізнання живої природи призвело до поступу наук, які вивчають певні властивості живої природи на всіх структурних рівнях її організації (генетика, систематика, еволюційне вчення тощо). Разючих успіхів від 1950-х років досягла молекулярна біологія, яка розкрила хімічні основи спадковості (будова ДНК, генетичний код, матричний принцип синтезу біополімерів). Учення про біосферу (В. І. Вернадський) розкрило масштаби геохімічної діяльності живих організмів, їхній нерозривний зв’язок із неживою природою. Практичну значність біологічних досліджень і методів (а також генної інженерії, біотехнології) для медицини, сільського господарства, промисловості, розумного використання природних ресурсів й охорони природи та проникнення в ці дослідження ідей і методів точних наук висунули біологію в середині 20 століття на передові рубежі природознавства.

Завдання біології і огляд основних проблем Завданням біології є всебічне вивчання всієї сукупності організмів як сучасних, так і викопних. Кількість сучасних видів організмів сягає близько 2 млн, серед яких понад 1,5 млн тварин. Приблизно стільки ж відомо викопних видів. Біологи досліджують будову рослин і тварин, їхні життєві функції, спосіб життя та поширення на Землі, їхній історичний розвиток і значимість, шляхи використання тощо. Ці дослідження дають можливість щонайбільше й раціональніше використовувати в інтересах людини корисні форми й усе успішніше знищувати шкідливі.

Питання про історичний розвиток органічного світу й походження людини є одними з найважливіших в сучасній біології; вони завжди стояли в центрі боротьби між матеріялізмом та ідеалізмом. Саме розділ біології, що осягає ці питання, зазнавав і зазнає сильних нападок із боку реакційних сил в біології.

Біологія нині — складна система наукових дисциплін, кожна з яких має свої завдання, свої методи й об’єкти дослідження.

Увесь світ організмів, залежно від ступеня їхньої спорідненості, поділяють на певні групи: типи, класи, ряди, родини, роди, види. Розподіл організмів по групах, або їхню класифікацію, здійснює систематика. Основоположником наукової систематики був К. Лінней.

Поділ біології на окремі наукові дисципліни визначають передусім місцем організмів у системі. Своєрідні особливості рослинних і тваринних організмів зумовили насамперед диференціацію двох основних галузей біології — ботаніки, що всебічно вивчає рослини, і зоології — науки про тварин. Чимало розділів ботаніки і зоології нині є самостійними науками. Наприклад, з ботаніки виокремились науки: про бактерії — бактеріологія, про водорості — альгологія, про гриби — мікологія, про імшедь — ліхенологія, про мохи — бріологія та ін. У XX ст. розвинулась вірусологія. Зоологію також поділяють на низку наук, кожна з яких вивчає певну групу тварин. Так, одноклітинних вивчає протозоологія, паразитичні черви — гельмінтологія, раків — карцинологія, павуків — арахнологія, комах — ентомологія, молюсків — малакологія, риб — іхтіологія, земноводяних — батрахологія, плазунів — герпетологія, птахів — орнітологія, ссавців — мамаліологія (теріологія). Крім того, розрізняють ще гідробіологію — науку, що вивчає життя організмів у водному середовищі, паразитологію — науку про паразитичні організми та боротьбу з ними.

Будову організмів та її зміни в індивідуальному й історичному розвитку досліджує морфологія, яка є базою для розвитку інших біологічних наук. Для вивчення внутрішньої будови організмів морфологія користується методом розтинів та зрізів, тому цей її розділ відомий ще під назвою анатомії. Застосування порівняльного аналізу внутрішніх структур уможливило здійснити низку важливих узагальнень. Без порівняльної анатомії неможливе розв’язання такої важливої проблеми, як еволюція органічного світу.

Мікроскопічне дослідження найтоншої будови тіла організмів, недоступної для голого людського ока, здійснює наука про тканини — гістологія. Рівнобіжно з порівняльною анатомією розвинулась порівняльна гістологія. Мікроскопічне дослідження будови клітин привело до розвитку клітинної біології — науки про будову, хімічний склад, фізіологічні властивості та розвиток цієї основної структурної одиниці істот.

Морфологічні науки тісно переплітаються з фізіологією, яка вивчає життєві функції організмів, тобто процеси їхньої життєдіяльності (рух, харчування, дихання, кровообіг, виділення, передавання нервового збудження тощо). З фізіологією споріднена біохімія, або фізіологічна хімія, яка досліджує хімічні процеси, що лежать в основі обміну речовин, провадить хімічний аналіз тканин та різних виділень організму.

Взаємини і взаємодію організму та довкілля вивчає екологія. Важливим її розділом є ценологія, яка вивчає біоценози. З даних екології і ценології виходить у своїх висновках біогеографія, яку поділяють на фітогеографію (географія рослин) і зоогеографію (географія тварин).

Індивідуальний розвиток організмів (онтогенез) поділяють на два етапи — ембріональний (зародковий) і постембріональний (післязародковий). Закономірності ембріонального розвитку вивчає ембріологія, яку, природно, поділяють на ембріологію рослин та ембріологію тварин і людини. Питання спадковості й мінливості організмів досліджує генетика.

Еволюційне вчення, або дарвінізм, осягає як загальні закономірності еволюції організмів, так і чинники історичного (філогенетичного) й індивідуального розвитку тварин і рослин. Конкретні шляхи історичного розвитку, спорідненість різних систематичних груп організмів — їхню філогенію вивчає філогенетика. Вельми важливе значення для виявляння спорідненості організмів має палеонтологія, яка досліджує викопних рослин (палеоботаніка) і викопних тварин (палеозоологія) та їхній розвиток протягом усіх геологічних часів. Саме вона дозволяє на підставі документальних даних — скам’янілих залишків викопних організмів — відтворити реальну картину еволюції органічного світу, послідовні етапи розвитку життя на Землі.

Аналізуючи складні біологічні явища треба розглядати їх у тісному зв’язку з процесами, що відбуваються в неживій природі. Тому Б. широко користується послугами фізики, хімії, геології та ін. природничих наук. Вивчання фізичних закономірностей у біологічних явищах, зокрема впливу радіоактивних речовин на організми, привело до виникнення нових розділів Б. — біофізики та радіобіології.

Біологічні дисципліни Акарологія — наука про кліщів, розділ зоології. Альгологія — наука про водорості, розділ ботаніки. Анатомія — збірна група розділів біології, які вивчають структуру організмів або їхніх частин на рівні вище клітинного. Антропологія — біологічна наука, що вивчає тілесну природу людини, її походження і подальший розвиток. Арахнологія — наука про павукоподібних, розділ зоології. Бактеріологія — розділ мікробіології, що вивчає будову, життя і властивості бактерій. Батрахологія — наука про земноводних, розділ зоології. Біогеографія — наука, що вивчає закономірності географічного поширення тварин і рослин та їхніх угруповувань, а також характер фауни і флори окремих територій. Біогеологія — науковий напрям, який досліджує роль організмів в утворенні та розвитку земної кори. Біогеофізика — галузь геофізики, яка досліджує фізичні процеси, пов’язані з життям, зокрема — вивчення закономірностей міграції радіоактивних ізотопів в природних біоценозах. Біогеохімія — галузь геохімії, що вивчає геохімічні процеси, які відбуваються в біосфері за участю організмів, зокрема розглядає роль організмів у процесах міграції, розподілу, розсіяння і концентрації хімічних елементів у земній корі, виявляє геохімічні провінції. Біогеоценологія — наука, що вивчає будову та функціонування комплексів живої і неживої природи — біогеоценози та біогеосферу в цілому. Біоінженерія — галузь біології та медицини, що займається свідомим внесенням змін до живі організми для управління їхніми властивостями. Біоінформатика — область обчислювальної біології, що застосовує машинні алгоритми і статистичні методи для аналізу великих наборів біологічних даних. Біологія океану — наука, розділ біології і океанології, що вивчає життя морських організмів (біоти) і їхні екологічні взаємодії. Біологія розвитку — розділ біології, що вивчає причинні механізми і рушійні сили індивідуального розвитку (онтогенезу) організмів тварин і рослин. Біометрія — сукупність методів математичного опрацювання даних, одержаних при вимірюванні тіла або окремих органів організмів. Біомеханіка — наука, котра вивчає на основі ідей та методів механіки властивості біологічних об’єктів. Біоніка — використання біологічних методів та структур для розробки інженерних рішень та технологічних методів. Біосеміотика — наука, що досліджує властивості знаків та знакових систем (знакові процеси) в живих системах. Біоспелеологія — розділ біології, що займається вивченням організмів, що мешкають у печерах. Біофізика — галузь науки, яка вивчає фізичні та фізико-хімічні явища зародження, формування, життедіяльність, відтворення життя на всіх рівнях, починаючи з молекул, клітин, органів та тканин, закінчуючи організмами та біосфери в цілому. Біохімія — наука про хімічний склад організмів та їхніх складових частин та про хімічні процеси, що протікають в організмах. Біоценологія — розділ екології, що вивчає біоценози, їх виникнення, походження й розвиток, будову й розподіл в просторі й часі, взаємовідношення з довкіллям та між собою як самих біоценозів, так і їхніх окремих компонентів. Ботаніка — розділ біології, що вивчає рослини, гриби і водорості. Ботанічна географія — наука про закономірності географічного розповсюдження рослинного покрову в зв’язку з рельєфом, кліматом, ґрунтами та іншими складовими ландшафту. Бріологія — наука, що вивчає мохоподібні (мохи та печіночники). Валеологія — науково-навчальна дисципліна, що займається вивченням формування та збереження здоров’я. Вікова анатомія — наука, що вивчає зміни в будові тіла в онтогенезі. Вірусологія — галузь науки, яка вивчає властивості вірусів людини, тварин, рослин, бактерій, грибів. Гельмінтологія — наука, яка вивчає гельмінтів (паразитуючих червів), хвороби, які вони викликають та міри боротьби з ними, розділ зоології. Генетика — це наука про гени, спадковість та варіативність організмів. Геронтологія — наука, що вивчає закономірності старіння живих істот. Герпетологія — наука, що вивчає плазунів, розділ зоології. Гідробіологія — комплексна біологічна наука, яка вивчає населення гідросфери. Гістологія — розділ біології, що вивчає будову тканин живих організмів. Глікобіологія — розділ біології, що вивчає хімічний та біохімічний склад, а також інші аспекти вуглеводів і вуглеводних сполук (особливо глікопротеїнів). Дендрологія — розділ ботаніки, що вивчає деревні рослини (дерева, чагарники). Еволюційна біологія — галузь біології, що вивчає походження видів, їхні зміни, розділення і виникнення біорізноманіття. Екологія — один з розділів біології, який досліджує взаємовідносини між біотичними та соціальними цілісностями та їхнім середовищем. Ембріологія — розділ біології розвитку (онтогенезу), що вивчає ембріональний період онтогенезу, тобто ембріони різних видів тварин, їхню анатомію й фізіологію, закономірності їхнього росту, розвитку і дозрівання, патології та аномалії ембріонів. Ендокринологія — наука про будову та функції залоз внутрішньої секреції (ендокринних залоз); про речовини, що ними виробляються (гормони) та їхню дію на організм людини (або тварини). Ентомологія — наукова дисципліна, що вивчає комах. Інколи це означення набуває ширшого змісту і включає в себе також вивчення інших наземних членистоногих, таких як павуки, скорпіони та кліщі. Етологія — польова дисципліна зоології, що вивчає поведінку тварин. Зоологія — це біологічна дисципліна, що вивчає тварин та їхні взаємозв’язки з довкіллям. Імунологія — галузь біомедичних наук, що покриває вивчення всіх аспектів імунної системи всіх організмів. Іхтіологія — наука про риб, розділ зоології. Карцинологія — наука, що вивчає ракоподібних, розділ зоології. Клітинна біологія — розділ біології, що вивчає структурно-функціональну організацію прокаріотичних та еукаріотичних клітин. Космічна біологія — біологічна наука, або розділ біології, що вивчає можливість існування живих організмів у космосі та на інших планетах крім Землі. Ксенобіологія — наука про форми життя позаземного походження. Ліхенологія — наука, яка досліджує лишайники як особливу групу комплексних організмів, тіла яких складаються з гриба та водорості, але мають свої тільки для них характерні структурні та функціональні властивості. Малакологія — наука, що вивчає молюсків, розділ зоології. Математична та теоретична біологія — наука, що вивчає закономірності функціонування живого, намагається формально їх описати. Мікологія — наука, яка досліджує гриби як особливу групу організмів, що становлять самостійне царство живої природи. Мікробіологія — розділ біології, що займається вивченням мікроорганізмів, головним чином вірусів, бактерій, грибків, одноклітинних водоростей і найпростіших. Молекулярна біологія — галузь науки, яка вивчає біологічні процеси на рівні біополімерів — нуклеїнових кислот і білків та їхніх надмолекулярних структур. Морфологія — форма та структура організму. Нейробіологія — наука, що вивчає будову, функціонування, розвиток, генетику, біохімію, фізіологію, і патологію нервової системи. Орнітологія — наука про птахів, один з розділів зоології. Остеоло́гія — наука, яка вивчає будову та функції кісток, а також пов’язаних з ними структур. Палеоботаніка — досліджує викопні рослини та їхній розвиток протягом усіх геологічних часів. Палеозоологія — досліджує викопних тварин та їхній розвиток протягом усіх геологічних часів. Палеонтологія — наука, яка вивчає вимерлі організми, намагається реконструювати по знайдених останках їхній зовнішній вигляд. Паразитологія — наука, що вивчає паразитичні організми та боротьбу з ними, розділ зоології. Протозоологія — наука, що вивчає одноклітинних, розділ зоології. Птеридологія — наука про папоротеподібні. Радіобіологія — наука, що вивчає вплив радіоактивних речовин на організми. Систематика — наука про різноманіття живих організмів, завданням якої є опис і упорядковування різноманітних існуючих і вимерлих видів, їхній розподіл. Системна біологія — міждисциплінарна наука про життя. Синтетична біологія — наука, метою якої є створення та вивчення біологічних систем, що не існували раніше. Тератологія — наука про природжені аномалії організмів. Теріологія — наука про ссавців, один з розділів зоології. Токсикологія — наука, що вивчає отруйні, токсичні та шкідливі речовини, потенційну небезпеку для їхнього впливу на організми та екосистеми. Фізіологія — наука, що вивчає органи, системи органів та життєві функції всього організму. Фізіологія грибів — наука, що вивчає процеси життєдіяльності грибів. Фізіологія рослин — наука, що вивчає всі процеси діяльності та функції рослинного організму, їхні взаємозв’язки та зв’язки з навколишнім оточенням. Фізіологія тварин і людини — галузь науки, яка вивчає механізми і закономірності всіх проявів життєдіяльності організму, його органів, тканин, клітин та субклітинних утворень, використовуючи для вивчення й пояснення цих проявів методи й поняття фізики, хімії, математики й кібернетики. Філогенетика — область біологічної систематики, що займається ідентифікацією і проясненням еволюційних взаємин серед різних видів життя на Землі, як сучасних, так і вимерлих. Ценологія — наука, що вивчає біоценози. Цитологія — розділ біології, що вивчає живі клітини, їхні органоїди, будову, функціонування, процеси клітинного розмноження, старіння та смерті. Дослідження біології Методи дослідження До біологічних методів дослідження відносять:

Метод спостереження — є основою морфологічних наук, використовується, як на мікроскопічному, так і макроскопічному рівнях. Сутність методу полягає у встановленні індивідуальності об’єкта, що досліджується, без штучного втручання до його процесів життєдіяльності. Зібрана інформація використовується для подальшого дослідження. Порівняльний метод — використовується для порівняння об’єкта дослідження з подібними об’єктами чи процесами. Він дозволяє відкривати нові види живих істот та класифікувати їх, детально аналізуючи схожі та відмінні риси порівняно з близькими до них формами. Експериментальний метод — використовується для вивчення об’єктів чи процесів у спеціально створених штучних умовах. На відміну від методу спостереження, експериментальний метод передбачає навмисне втручання експериментатора у природу, що дозволяє встановити наслідки від впливу тих, чи інших факторів на об’єкт дослідження. Метод може застосовуватись як у природних умовах, так і лабораторних. Моніторинг — це метод постійного спостереження за станом окремих біологічних об’єктів, перебігом певних процесів в окремих екологічних системах, або у біосфері в цілому. Моделювання — це метод демонстрації та дослідження певних процесів, явищ або організмів за допомогою їхньої спрощеної імітації. Він дає можливість вивчати об’єкти та процеси, котрі складно чи неможливо відтворити експериментально, або безпосередньо спостерігати. Статистичний метод — метод оснований на статистичній обробці кількісного матеріалу, зібраного у результаті інших досліджень (спостережень, експериментів, моделювань), що дозволяє його всебічно проаналізувати та встановити певні закономірності. Цитологія Докладніше: Цитологія

Розріз тваринної клітини Цитоло́гія (грец. κύτος — «вмістилище», тут: «клітина» і грец. λόγος — «вчення», «наука») — розділ біології, що вивчає живі клітини, їхні органоїди, будову, функціонування, процеси клітинного розмноження, старіння та смерті.

Генетика Докладніше: Генетика Гене́тика (грец. Γενητως — що походить від когось) — наука про закони і механізми спадковості та мінливості. Залежно від об’єкта дослідження класифікують генетику

рослин; тварин; мікроорганізмів; людини та інші. Залежно від використовуваних методів — наука про генетику, екологічну генетику та інші. Ідеї та методи генетики грають важливу роль в медицині, сільському господарстві, мікробіологічної промисловості і, а також в генетичній інженерії.

Генетика як наука з’явилася не дуже давно. У 1865 році Грегор Мендель опублікував доповідь «Досліди над рослинними гібридами», з цього і прийнято вважати початок науки генетики, а Грегора Менделя за це прозвали «Батьком генетики».

Екологія Докладніше: Екологія Еколо́гія (грец. Οικος — будинок, житло, господарство, місце проживання, батьківщина і грец. λόγος — поняття, вчення, наука) — наука про відносини живих організмів і їхніх спільнот між собою і з довкіллям. Термін вперше запропонував німецький біолог Ернст Геккель у 1866 році в книзі «Загальна морфологія організмів».

Взаємний симбіоз риби з роду Amphiprion, що живуть серед щупалець тропічних актиній. Територіальна риба захищає її від анемони, що харчуються актинією, і в свою чергу, уїдливі щупальця анемони захищають рибу-клоуна від хижаків. Екологія як наука стала дуже популярна в наш час, у зв’язку з погіршенням довкілля.

Об’єкти дослідження екології — в основному, системи вище рівня окремих організмів: популяції, біоценози, екосистеми, а також вся біосфера. Предмет вивчення — організація і функціонування таких систем.

Головне завдання прикладної екології — розробка принципів раціонального використання природних ресурсів на основі сформульованих загальних закономірностей організації життя.

Методи досліджень в екології підрозділяються на

польові; історичні; експериментальні; метод порівняння; метод моделювання. Польові методи являють собою спостереження за функціонуванням організмів у їхньому природному середовищі існування.

Історичний метод допомагає на основі даних про сучасний органічний світ та його минуле, пізнати процеси розвитку живої природи.

Експериментальні методи включають в себе варіювання різних факторів, що впливають на організми, по виробленій програмі в стаціонарних лабораторних умовах.

Метод порівняння дає змогу виявити загальні закономірності в будові і життєдіяльності різних організмів.

Методи моделювання дозволяють прогнозувати розвиток різних процесів взаємодії живих систем між собою і з їхнім довкіллям.

Біологічна класифікація Докладніше: Біологічна класифікація Біологі́чна класифіка́ція — наукова дисципліна, в завдання якої входить розробка принципів класифікації живих організмів і практичне застосування цих принципів до побудови системи. Під класифікацією тут розуміється опис і розміщення в системі всіх живих і вимерлих організмів.

Біологічна безпека Докладніше: Біологічна безпека Біологі́чна безпе́ка — це збереження функціонування живих систем, їхньої цілісності, біологічних функцій, взаємозв’язків з іншими системами, запобігання широкомасштабної втрати біологічної цілісності, яка може мати місце в результаті інтродукції видів в екосистеми, забруднення довкілля (води, ґрунту, повітря) тощо.

Див. також Біологія у сестринських Вікіпроектах wikt: Означення у Вікісловнику? q: Цитати у Вікіцитатах? П: Проект «Біологія» CMNS: Біологія у Вікісховищі? Біологічна класифікація Біотехнологія Червона книга Царства

Тварини (корова)

Рослини (пшениця)

Гриби (зморшок їстівний)

Гетероконти/Хромісти (Fucus serratus)

Бактерії (Gemmatimonas aurantiaca (- = 1 Micrometer))

Археї (Галобактерії)

Віруси (Gamma phage)

Примітки Медична біологія / За ред. В. П. Пішака, Ю. І. Бажори. Підручник. — Вінниця: НОВА КНИГА, 2004. — 656 с: іл. ISBN 966-7890-35-X Література Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. Гродзинський Д. М. Біологія // [1] Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — С. 24—25. — ISBN 966-02-2682-9. Біологічний словник : 2-е вид. / за редакцією академіка АН УРСР К. М. Ситника, члена-кореспондента АН УРСР В. О. Топачевського. — К.: Головна редакція УРЕ, 1986. — 680 стор., іл. — 27 000 пр. Біологія: навчальний посібник / З. Д. Воробець, О. Я. Чупашко, Л. М. Сергієнко, О. С. Корчинська. — Київ: Знання, 2010 . — 436 с. — ISBN 978-966-346-721-4 Латинська мова та основи біологічної термінології: підручник / Н. Г. Ревак, В. Т. Сулим, О. Ю. Назаренко. — Л. : Видавництво ЛНУ ім. І. Франка, 2014. — 406 с. Словник української біологічної термінології / НАН України, Ін-т української мови, Ком. наук. термінології. — К. : КММ, 2012. — 744 с. Дарвін Ч. Походження видів. К.—X., 1949. Тімірязєв К. А. Вибрані твори. В 4 т. К.—X., 1949. Ламарк Ж.-Б. Философия зоологии, т. 1 — 2. Пер. с франц. М.—Л., 1935—37.(рос.) Мечников И. И. Избранные биологические произведения. М., 1950.(рос.) King, T. J. & Roberts, M. B. V.(1986). Biology: A Functional Approach. Thomas Nelson and Sons. ISBN 978-0-17-448035-8. Mazzarello, P (1999). «A unifying concept: the history of cell theory». Nature Cell Biology 1: E13-E15. doi:10.1038/8964 (англ.) Посилання Вікіпідручник має більше інформації на тему Біологія У Вікісловнику є сторінка біологія. Біологія Фармацевтична енциклопедія Перша декада ХХІ століття у біології. (англ.) PLOS Biology — науковий біологічний журнал некомерційної організації PLOS (Public Library of Science). Ліцензія Creative Commons Attribution (CC-BY). (англ.) Current Biology — науковий журнал з проблем біологічних досліджень. П: Портал «Біологія» П: Портал «Іхтіологія»

[показати]пор Біологія [показати]пор Розділи біології Перегляд цього шаблону Тематичні сайти Quora · Quora Словники та енциклопедії Енциклопедія сучасної України · Енциклопедія наукової фантастики · BabelNet · Britannica (онлайн) · Encyclopædia Universalis · Treccani · Швейцарський історичний Нормативний контроль GND: 4006851-1 · LCCN: sh85014203 · NDL: 00570263 · NKC: ph114166 [показати]пор Елементи природи Перегляд цього шаблону Тематичні сайти Quora · Quora Словники та енциклопедії Енциклопедія сучасної України · Енциклопедія наукової фантастики · BabelNet · Britannica (онлайн) · Encyclopædia Universalis · Treccani · Швейцарський історичний Нормативний контроль GND: 4006851-1 · LCCN: sh85014203 · NDL: 00570263 · NKC: ph114166 Категорії: Природничі наукиБіологія Навігаційне меню Ви не увійшли до системиОбговоренняВнесокСтворити обліковий записУвійтиСтаттяОбговоренняЧитатиНеперевірені зміниРедагуватиРедагувати кодПереглянути історіюПошук

Пошук у Вікіпедії Головна сторінка Поточні події Нові редагування Нові сторінки Випадкова стаття Участь Портал спільноти Кнайпа Довідка Пожертвування Інструменти Посилання сюди Пов’язані редагування Спеціальні сторінки Постійне посилання Інформація про сторінку Елемент Вікіданих Цитувати сторінку Статистика відвідувань Друк/експорт Створити книгу Завантажити як PDF Версія до друку В інших проектах Вікісховище Вікіцитати

Іншими мовами Беларуская Български Qırımtatarca English Polski Română Русский Р усиньскый ייִדיש Ще 203 Редагувати посилання Цю сторінку востаннє відредаговано о 09:55, 22 січня 2019. Текст доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike; також можуть діяти додаткові умови. Детальніше див. Умови використання. Політика конфіденційностіПро ВікіпедіюВідмова від відповідальностіЗворотний зв’язокРозробникиКукиМобільний вигляд


12.02.2019 19:05 Власюк и ко

писатели обиженные жизнью. Жалкие подобия. Смешно читать. Ничтожества хахахахаха))


12.02.2019 19:08 война и мир

ВОЙНА И МИР ТОМ ПЕРВЫЙ ЧАСТЬ ПЕРВАЯ I — Eh bien, mon prince. Gênes et Lucques ne sont plus que des apanages, des поместья, de la famille Buonaparte. Non, je vous préviens que si vous ne me dites pas que nous avons la guerre, si vous vous permettez encore de pallier toutes les infamies, toutes les atrocités de cet Antichrist (ma parole, j’y crois) — je ne vous connais plus, vous n’êtes plus mon ami, vous n’êtes plus мой верный раб, comme vous dites 1. Ну, здравствуйте, здравствуйте. Je vois que je vous fais peur 2, садитесь и рассказывайте. Так говорила в июле 1805 года известная Анна Павловна Шерер, фрейлина и приближенная императрицы Марии Феодоровны, встречая важного и чиновного князя Василия, первого приехавшего на ее вечер. Анна Павловна кашляла несколько дней, у нее был грипп, как она говорила (грипп был тогда новое слово, употреблявшееся только редкими). В записочках, разосланных утром с красным лакеем, было написано без различия во всех: «Si vous n’avez rien de mieux à faire, Monsieur le comte (или mon prince), et si la perspective de passer la soirée chez une pauvre malade ne vous effraye pas trop, je serai charmée de vous voir chez moi entre 7 et 10 heures. Annette Scherer» 3. — Dieu, quelle virulente sortie! 4 — отвечал, нисколько не смутясь такою встречей, вошедший князь, в придворном, шитом мундире, в чулках, башмаках и звездах, с светлым выражением плоского лица. Он говорил на том изысканном французском языке, на котором не только говорили, но и думали наши деды, и с теми, тихими, покровительственными интонациями, которые свойственны состаревшемуся в свете и при дворе значительному человеку. Он подошел к Анне Павловне, поцеловал ее руку, подставив ей свою надушенную и сияющую лысину, и покойно уселся на диване. — Avant tout dites-moi, comment vous allez, chère amie? 5 Успокойте меня, — сказал он, не изменяя голоса и тоном, в котором из-за приличия и участия просвечивало равнодушие и даже насмешка. — Как можно быть здоровой… когда нравственно страдаешь? Разве можно, имея чувство, оставаться спокойною в наше время? — сказала Анна Павловна. — Вы весь вечер у меня, надеюсь? — А праздник английского посланника? Нынче середа. Мне надо показаться там, — сказал князь. — Дочь заедет за мной и повезет меня. — Я думала, что нынешний праздник отменен, Je vous avoue que toutes ces fêtes et tous ces feux d’artifice commencent à devenir insipides 6. — Ежели бы знали, что вы этого хотите, праздник бы отменили, — сказал князь по привычке, как заведенные часы, говоря вещи, которым он и не хотел, чтобы верили. — Ne me tourmentez pas. Eh bien, qu’a-t-on décidé par rapport à la dépêche de Novosilzoff? Vous savez tout 7. — Как вам сказать? — сказал князь холодным, скучающим тоном. — Qu’a-t-on décidé? On a décidé que Buonaparte a brûlé ses vaisseaux, et je crois que nous sommes en train de brûler les nôtres 8. Князь Василий говорил всегда лениво, как актер говорит роль старой пиесы. Анна Павловна Шерер, напротив, несмотря на свои сорок лет, была преисполнена оживления и порывов. Быть энтузиасткой сделалось ее общественным положением, и иногда, когда ей даже того не хотелось, она, чтобы не обмануть ожиданий людей, знавших ее, делалась энтузиасткой. Сдержанная улыбка, игравшая постоянно на лице Анны Павловны, хотя и не шла к ее отжившим чертам, выражала, как у избалованных детей, постоянное сознание своего милого недостатка, от которого она не хочет, не может и не находит нужным исправляться. В середине разговора про политические действия Анна Павловна разгорячилась. — Ах, не говорите мне про Австрию! Я ничего не понимаю, может быть, но Австрия никогда не хотела и не хочет войны. Она предает нас. Россия одна должна быть спасительницей Европы. Наш благодетель знает свое высокое призвание и будет верен ему. Вот одно, во что я верю. Нашему доброму и чудному государю предстоит величайшая роль в мире, и он так добродетелен и хорош, что Бог не оставит его, и он исполнит свое призвание задавить гидру революции, которая теперь еще ужаснее в лице этого убийцы и злодея. Мы одни должны искупить кровь праведника. На кого нам надеяться, я вас спрашиваю?.. Англия с своим коммерческим духом не поймет и не может понять всю высоту души императора Александра. Она отказалась очистить Мальту. Она хочет видеть, ищет заднюю мысль наших действий. Что они сказали Новосильцеву? Ничего. Они не поняли, они не могли понять самоотвержения нашего императора, который ничего не хочет для себя и все хочет для блага мира. И что они обещали? Ничего. И что обещали, и того не будет! Пруссия уже объявила, что Бонапарте непобедим и что вся Европа ничего не может против него… И я не верю ни в одном слове ни Гарденбергу, ни Гаугвицу. Cette fameuse neutralité prussienne, ce n’est qu’un piège 9. Я верю в одного Бога и в высокую судьбу нашего милого императора. Он спасет Европу!.. — Она вдруг остановилась с улыбкой насмешки над своею горячностью. — Я думаю, — сказал князь, улыбаясь, — что, ежели бы вас послали вместо нашего милого Винценгероде, вы бы взяли приступом согласие прусского короля. Вы так красноречивы. Вы дадите мне чаю? — Сейчас. A propos, — прибавила она, опять успокоиваясь, — нынче у меня два очень интересные человека, le vicomte de Mortemart, il est allié aux Montmorency par les Rohans 10, одна из лучших фамилий Франции. Это один из хороших эмигрантов, из настоящих. И потом l’abbé Morio; 11 вы знаете этот глубокий ум? Он был принят государем. Вы знаете? — А! Я очень рад буду, — сказал князь. — Скажите, — прибавил он, как будто только что вспомнив что-то и особенно-небрежно, тогда как то, о чем он спрашивал, было главной целью его посещения, — правда, что l’impératrice-mère 12 желает назначения барона Функе первым секретарем в Вену? C’est un pauvre sire, ce baron, à ce qu’il paraît 13. — Князь Василий желал определить сына на это место, которое через императрицу Марию Феодоровну старались доставить барону. Анна Павловна почти закрыла глаза в знак того, что ни она, ни кто другой не могут судить про то, что угодно или нравится императрице. — Monsieur le baron de Funke a été recommandé à l’impératrice-mère par sa sur 14, — только сказала она грустным, сухим тоном. В то время как Анна Павловна назвала императрицу, лицо ее вдруг представило глубокое и искреннее выражение преданности и уважения, соединенное с грустью, что с ней бывало каждый раз, когда она в разговоре упоминала о своей высокой покровительнице. Она сказала, что ее величество изволила оказать барону Функе beaucoup d’estime 15, и опять взгляд ее подернулся грустью. Князь равнодушно замолк, Анна Павловна, с свойственною ей придворною и женскою ловкостью и быстротою такта, захотела и щелкануть князя за то, что он дерзнул так отозваться о лице, рекомендованном императрице, и в то же время утешить его. — Mais à propos de votre famille, — сказала она, — знаете ли, что ваша дочь, с тех пор как выезжает, fait les délices de tout le monde. On la trouve belle comme le jour 16. Князь наклонился в знак уважения и признательности. — Я часто думаю, — продолжала Анна Павловна после минутного молчания, придвигаясь к князю и ласково улыбаясь ему, как будто выказывая этим, что политические и светские разговоры кончены и теперь начинается задушевный, — я часто думаю, как иногда несправедливо распределяется счастие жизни. За что вам дала судьба таких двух славных детей (исключая Анатоля, вашего меньшого, я его не люблю, — вставила она безапелляционно, приподняв брови), — таких прелестных детей? А вы, право, менее всех цените их и потому их не сто́ите. И она улыбнулась своею восторженной улыбкой. — Que voulez-vous? Lafater aurait dit que je n’ai pas la bosse de la paternité 17, — сказал князь. — Перестаньте шутить. Я хотела серьезно поговорить с вами. Знаете, я недовольна вашим меньшим сыном. Между нами будь сказано (лицо ее приняло грустное выражение), о нем говорили у ее величества и жалеют вас… Князь не отвечал, но она молча, значительно глядя на него, ждала ответа. Князь Василий поморщился. — Что ж мне делать? — сказал он наконец. — Вы знаете, я сделал для их воспитания все, что может отец, и оба вышли des imbéciles 18. Ипполит, по крайней мере, покойный дурак, а Анатоль — беспокойный. Вот одно различие, — сказал он, улыбаясь более неестественно и одушевленно, чем обыкновенно, и при этом особенно резко выказывая в сложившихся около его рта морщинах что-то неожиданно-грубое и неприятное. — И зачем родятся дети у таких людей, как вы? Ежели бы вы не были отец, я бы ни в чем не могла упрекнуть вас, — сказала Анна Павловна, задумчиво поднимая глаза. — Je suis votre верный раб, et à vous seule je puis l’avouer. Мои дети — ce sont les entraves de mon existence 19. Это мой крест. Я так себе объясняю. Que voulez-vous?.. 20 — Он помолчал, выражая жестом свою покорность жестокой судьбе. Анна Павловна задумалась. — Вы никогда не думали о том, чтобы женить вашего блудного сына Анатоля. Говорят, — сказала она, — что старые девицы ont la manie des mariages 21. Я еще не чувствую за собою этой слабости, но у меня есть одна petite personne, которая очень несчастлива с отцом, une parente à nous, une princesse 22 Болконская. — Князь Василий не отвечал, хотя с свойственной светским людям быстротой соображения и памятью движением головы показал, что он принял к соображению это сведенье. — Нет, вы знаете ли, что этот Анатоль мне стоит сорок тысяч в год, — сказал он, видимо не в силах удерживать печальный ход своих мыслей. Он помолчал. — Что будет через пять лет, ежели это пойдет так? Voilà l’avantage d’être père 23. Она богата, ваша княжна? — Отец очень богат и скуп. Он живет в деревне. Знаете, этот известный князь Болконский, отставленный еще при покойном императоре и прозванный прусским королем. Он очень умный человек, но со странностями и тяжелый. La pauvre petite est malheureuse comme les pierres 24. У нее брат, вот что недавно женился на Lise Мейнен, адъютант Кутузова. Он будет нынче у меня. — Ecoutez, chère Annette 25, — сказал князь, взяв вдруг свою собеседницу за руку и пригибая ее почему-то книзу. — Arrangez-moi cette affaire et je suis votre вернейший раб à tout jamais (рап — comme mon староста m’écrit des 26 донесенья: покой-ер-п). Она хорошей фамилии и богата. Все, что мне нужно. И он с теми свободными и фамильярными грациозными движениями, которые его отличали, взял за руку фрейлину, поцеловал ее и, поцеловав, помахал фрейлинскою рукой, развалившись на креслах и глядя в сторону. — Attendez 27, — сказала Анна Павловна, соображая. — Я нынче же поговорю Lise (la femme du jeune Болконский) 28. И, может быть, это уладится. Ce sera dans votre famille que je ferai mon apprentissage de vieille fille 29. 1 Ну, князь, Генуя и Лукка — поместья фамилии Бонапарте. Нет, я вам вперед говорю, если вы мне не скажете, что у нас война, если вы еще позволите себе защищать все гадости, все ужасы этого Антихриста (право, я верю, что он Антихрист), — я вас больше не знаю, вы уж не друг мой, вы уж не мой верный раб, как вы говорите (франц.). (В дальнейшем переводы с французского не оговариваются. Здесь и далее все переводы, кроме специально оговоренных, принадлежат Л. Н. Толстому. — Ред.) 2 Я вижу, что я вас пугаю. 3 Если у вас, граф (или князь), нет в виду ничего лучшего и если перспектива вечера у бедной больной не слишком вас пугает, то я буду очень рада видеть вас нынче у себя между семью и десятью часами. Анна Шерер. 4 Господи, какое горячее нападение! 5 Прежде всего скажите, как ваше здоровье, милый друг? 6 Признаюсь, все эти праздники и фейерверки становятся несносны. 7 Не мучьте меня. Ну, что же решили по случаю депеши Новосильцева? Вы все знаете. 8 Что решили? Решили, что Бонапарте сжег свои корабли, и мы тоже, кажется, готовы сжечь наши. 9 Этот пресловутый нейтралитет Пруссии — только западня. 10 Кстати, — виконт Мортемар, он в родстве с Монморанси чрез Роганов. 11 аббат Морио. 12 вдовствующая императрица. 13 Барон этот ничтожное существо, как кажется. 14 Барон Функе рекомендован императрице-матери ее сестрою. 15 много уважения. 16 Кстати, о вашем семействе… составляет наслаждение всего общества. Ее находят прекрасною, как день. 17 Что делать! Лафатер сказал бы, что у меня нет шишки родительской любви. 18 дурни. 19 Я вас… и вам одним могу признаться. Мои дети — обуза моего существования. 20 Что делать?.. 21 имеют манию женить. 22 девушка… наша родственница, княжна. 23 Вот выгода быть отцом. 24 Бедняжка несчастлива, как камни. 25 Послушайте, милая Анет. 26 Устройте мне это дело, и я навсегда ваш… как мой староста мне пишет. 27 Постойте. 28 Лизе (жене Болконского). 29 Я в вашем семействе начну обучаться ремеслу старой девицы.


12.02.2019 19:16 заверуха увп 26

Про вінницького баригу Бондаренка все правда. Жлоб останній. Скільки разів відправляв машину з “кабаном” для нього лічно на мельникова до Сільпо один хрен справочку по перевірці писав хреновеньку щоб руководство не журило! Брав гавнюк і не краснів! Так що Бойко припини побори Льоха всерівно справку напише хренову!


12.02.2019 21:44 Поддержка постов

Такой же тезка есть и в Запорожье. Каравая друг Азиров . Чепушило недоразвитое. Дуплетом пойдёте голуби. Такое презрение общество не прощает. Латентные пидарасы оба


12.02.2019 22:30 Голос правды

Пан Чернышов, так что вы ответите на численні звернення працівників на побори керівництва установ, а також на те, що керівництво установ повинно вашим протеже — підлеглим в особі Адміністрації, щодо щомісячних поборів в сумах як рахуються десятками тисяч гривень? Що скажете з цього приводу? Ви ж цю гілку постійно читаєте, її постійно моніторить ваша “гаварящая голова” Юрко Масове. То що можете сказати? Чи нема що говорити? Краще відмовчатись, та ще грошенят розбирати? То є так пан Чернишов?


12.02.2019 22:40 Копенгаген

Бойко львівський барига поставлений дзюсьом та хомою для набиття їхніх кишень та жолудків.Гроші та свині регулярно стартують на Львів. Льоріку походу нічого не попадає тому їдуть перевірки.


12.02.2019 23:23 Соболь

Херсон опять в запале. Угля и дров намутили. А отдуваться опять будут пешки. Как обычно. Или опять отмажуться.


12.02.2019 23:24 Для Соболя

Уже отмазались. Как обычно.


12.02.2019 23:25 Для Соболя

Уже отмазались. Как обычно.


12.02.2019 23:25 Для Соболя

Уже отмазались. Как обычно.


13.02.2019 0:10 Дуфин Черкассы

Конечно же, Каравай-Бондаренко моральный урод и взяточник, но чего вы все так на не взъелись? Нормальный на вид краснощекий пацан с охуительной накачанной фигурой, даже у меня слюни потекли, хуле говорить… Единственно, что плохо, это запросы такие, что просто с ума сойти. За должность начальника 62-й с меня сбивает двадцатку зелени. Ну где бля скажите такие цены? Я готов даже натурой рассчитаца. Ну вы поняли, да? Лешик вроде бы такой, как и я. Так что жду скащухи и предложений. А то я уже заебался в холоде прозябать на Гоголя, мне простор нужен, то есть колония.


13.02.2019 4:41 Вова

Леха “Каравай”, “Снегирь”, и т.д. будь хоть немного пацаном-свали на пенсию, не позорься сам и не позорь систему.Пора.


Комментировать